На чужому горі щастя не збудуєш,
Не пізнаєш світла, радості, тепла.
Хоч гріхи сховаєш – друга заплямуєш,
Неспокійну совість спалиш всю до тла.
Можеш відцуратись від поганих вчинків,
Можеш не зізнатись навіть сам собі.
Сієш бо неправду, а її личинки
Терном та журбою стелять шлях тобі.
Дзвін гучної слави, почесті, багатство,
Смак солодкий влади чи поважний сан –
Це міраж, це привид, вбоге святотатство,
Суєта, марноти, ницість і обман.
Де немає ради – лише «я» гігантське,
Велетенське право, і лишень «моє»,
Там життя – у рабстві, а не християнське,
І не Божа воля – кожному своє.
Хай Господь освітить благодаттю неба!
Честолюбства хиби вбачить «богослов»!
В силі Духа Бога гостра є потреба,
Щоб закони плоті знищила Любов!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 7201 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ПСАЛОМ 2 - Константин Косячков Есть такой перевод Писания, "Message" by Eugene Peterson. Это очень своеобразный перевод, который скорее ставит задачей передать дух Писания нежели сохранить точность буквы. Некоторые обзывают его парафразой, то есть достаточно вольной трактовкой Писания.
Здесь - мой, возможно, еще более отдаленный от Писания, но очень личный вариант "перевода с перевода".
