Поднимем крылья как
Орлы.
С глаз слезы льются как ручей
Когда печаль ложиться в сердце
Я верю
Что она пройдет
Когда Спаситель мой вернется.
Тогда все будет хорошо
Не будет больше слез и грусти
Он вытрет слезы все твои
И скажет
Не плачь ты больше.
Этот путь надо пройти
Стиснув зубы крепко
Чтобы враг не мог сбить тебя
С прямой дороги к счастью.
Надо терпеть
Когда сердце болит
Словно рвется на части
Будет время
Немного вздохнем
И пойдем прямо дальше.
Плакать не надо
Грусть отойдет
Борись за радость в сердце
И ты скорей пройдешь свой путь
Без радости и счастья.
Вдали увидишь ты свет
И красоту природы
Ты сядешь и отдохнешь
От бурной жизни тоже.
Надо пройти свой путь земной
Где нет золотых улиц
Где выбитые колеи
От трудностей и горя.
Будем хвалить и в этот час
Что не стоим на месте
Что мы идем хоть не спеша
Победа уже близко.
Ты только верь Творцу всегда
Он говорит нам правду
Мы на земле еще с тобой
Увидим чудо в нашей жизни.
Распрямив крылья как орлы
Мы полетим тогда однажды
В далекие небесные края
Где будет очень много счастья.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для стихотворений существует раздел поэзии. Это же не так и трудно отметить, когда добавляете стих. Но прежде чем публиковать такое,прочитайте сами своё "творчество". Я вижу сплошной набор фраз. Ни ритма, ни рифмы. Разве это поэзия? Как-то даже стыдно читать такое. Для Бога должно быть всё самое лучшее,а не лишь бы как. Комментарий автора: Поэзией никогда не интересовалось.Пишу что дает Господь.Он
прежде чем дать этот дар,предупредил меня,что будут наглые
ругатели.Благослави вас Господь.
Дмитрий П
2010-11-02 10:36:08
Дорогая сестра! Виктор прав, но Вы не расстраивайтесь, победа не то, что близка, она уже состоялась - Христос победил мир! Комментарий автора: Дмитрий я радуюсь ,меня Господь предупредил ,Что я должна
вас всех любить и покрывать все.Не у всякого человека откриты
духовные уши и глаза,только не многие понимают эти стихи.
Виктор
2010-11-02 19:54:52
Наглый ругатель не тот, кто видя недостатки вашего "дара" критикует написанное, а тот, кто оскорбляет и унижает саму личность человека. Но я больше склонен верить тому, что если Бог даёт дар, то Он хочет, чтобы человек совершенствовал то, что получил, а не написав набор фраз, говорил, что это, якобы, от Бога пришло. Господь совершенен и если бы это пришло от Него, стих был бы выдержан с точки зрения ритма и рифмы. Бог - Бог порядка. В стихосложении есть свои правила. Изучите их, тогда ваш дар приобретёт нужный оттенок.
Виктор
2010-11-02 20:15:52
Наглый ругатель не тот, кто видя недостатки вашего "дара" критикует написанное, а тот, кто оскорбляет и унижает саму личность человека. Но я больше склонен верить тому, что если Бог даёт дар, то Он хочет, чтобы человек совершенствовал то, что получил, а не написав набор фраз, говорил, что это, якобы, от Бога пришло. Господь совершенен и если бы это пришло от Него, стих был бы выдержан с точки зрения ритма и рифмы. Бог - Бог порядка. В стихосложении есть свои правила. Изучите их, тогда ваш дар приобретёт нужный оттенок. Комментарий автора: Виктор мне вас очень жаль,вам нужно искать не рифмы А Бога,
Прислушаться что ОН говорит,это свежий хлеб с небес.
Благословений вам,и больше читайте пророческие послания.
которые дарит господь для вас.
Виктор
2010-11-02 21:45:31
Раз вы не желаете совершенствоваться... дело ваше. Поэзия для Бога должна быть совершенной, а не просто набором слов, который вы приписываете к пророчествам. Тяжело говорить с человеком, который считает себя во всём совершенным. Возможно ваши глаза когда-нибудь откроются.
Вы думаете я не знаю Бога? Я Его знаю, потому и хочу, чтобы каждая строка была написана для Него, как можно лучше, а не просто набором фраз. Он достоин самой прекрасной, самой стройной хвалы. Но не вот так...
мысли в авоське-31 - irina kramarenko Существует древнее сказание о том, как однажды Христу и Его ученикам встретился на пути жалкий безногий нищий. Апостолы спросили Спасителя, почему этот калека родился без ног. Иисус же сказал в ответ, что если бы этот несчастный был с ногами, то огнём бы и мечом он прошёл бы (опустошил бы) всю землю! А без ног он не делает зла.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
